Найновіше:

В умовах реалізації  Концепції Нової української школи важливе місце належить дошкільній галузі, яка є невід’ємною складовою процесу реформування освітньої системи в Україні. На часі реальне, а не тільки  вже давно задекларованев дошкільній освіті, використання на практиці  принципу інтеграції та індивідуалізації, застосування діяльнісного, особистісно-орієнтованого підходу  до розвиту особистості;формування життєздатної, гнучкої, свідомої, творчої людини.

Організація освітньої діяльності в закладах дошкільної освіти у 2018/2019 навчальному році здійснюється відповідно до нового Закону України «Про освіту»,  Закону «Про дошкільну освіту» (із змінами), Указу Президента України від 13.10.2015 № 580/2015 «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки», Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді (затверджено наказом МОН України від 16.06.2015 № 641), Базового компоненту дошкільної освіти, інших нормативно-правових актів.

Інформація щодо роботи закладів  дошкільної освіти в умовах сучасних реформ висвітленав інструктивно-методичних рекомендаціях «Про особливості організації діяльності закладів  дошкільної освіти у 2018/2019 навчальному році»  (додаток 1 до листа Міністерства освіти і науки України від 13.06.2018 № 1/9-386).Також у цьому документі подано перелік чинних інструктивно-методичних рекомендацій  МОН України для використання в освітньому процесі (додаток 2 до вищезазначеного листа). Звертаємо увагу:  у переліку відсутній лист МОН України від 03.07.2009 № 1/9-455 «Планування роботи в дошкільних навчальних закладах» у зв’язку з тим, що найближчим часом мають вийти нові інструктивно-методичні рекомендації МОНУ щодо здійснення планування освітнього процесу в ЗДО.

Вимоги держави  до рівня та змісту дошкільної освіти передбачено у Базовому компоненті дошкільної освіти. Процедура досягнення здобувачами дошкільної освіти результатів навчання (набуття компетентностей), передбачених Базовим компонентом дошкільної освіти, визначається освітньою програмою закладу освіти (ст. 22 Закону України «Про дошкільну освіту»).

 Акцентуємо увагу! Відповідно до вимог ч. 2 ст. 11 Закону  України «Про дошкільну освіту» заклад дошкільної освіти формує  освітню програму.  Вимоги до  освітніх програм містяться у ст. 33 Закону України «Про освіту» та ст. 23 Закону України «Про дошкільну освіту». Поряд з цим  обовязковості  самостійного розроблення власної освітньої програми закладом дошкільної освіти на сьогодні жодним документом не передбачено.  У Законі України «Про освіту» вказано, що заклади освіти можуть використовувати типові або інші освітні програми, які розробляються та затверджуються відповідно до цього Закону та спеціальних законів (ч.3. ст. 33).

Виходячи з вищезазначеного та інструктивно-методичних рекомендацій МОНУ, заклади дошкільної освіти мають право використовувати на вибір чинні програми, рекомендовані Міністерством освіти і науки України на 2018/2019 навчальний рік або  самостійно, тільки за бажанням, розробляти власні освітні  програми відповідно до вимог Базового компоненту дошкільної освіти. Також  ЗДО мають право організувати освітній процес за комплексною освітньою програмою, яка має  чинний гриф МОН України, із власноруч розробленим доповненням (складником) щодо змісту  реалізації певних напрямів, які є пріоритетними для конкретного педагогічного колективу або які забезпечують корекційно-розвивальну складову роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Залишається право одночасного використання різних  чинних освітніх програм для дітей різної вікової категорії та одночасного використання різних  всеукраїнських та локальних парціальнихпрограм для поглиблення змісту інваріантної складової та/або забезпечення варіативної складової змісту БКДО.

Вибір програм на навчальний рік, які у своїй сукупності і є освітньою програмою закладу,  схвалює та затверджує відповідним рішенням педагогічна рада закладу дошкільної освіти (ч.2. ст.20 Закону України «Про дошкільну освіту»). З переліком чинних всеукраїнських  комплексних та парціальних програм  можна буде  ознайомитися  у листі МОН України щодо рекомендованої  навчальної літератури для закладів дошкільної освіти, який незабаром вийде, або  за посиланнямhttps://docs.google.com/spreadsheets/d/1-6Qn3PRPqSpDreBZkBFwaPO_ZVWwhAkO-FGGutGpmC8/edit#gid=1947501369.З метою здійснення педагогами  усвідомленого вибору програм доцільно ознайомитися з  їх змістом, що можна зробити  за допомогою сайту МОНУ (шлях: освіта – дошкільна освіта – програми розвитку дітей).

Під час вибору програм особливу увагу необхідно звертати на терміни дії грифів МОН України. Наголошуємо, що є  комплексні програми, які отримали нові грифи МОНУ та  повинні використовуватися у новій редакції, зокрема: програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» – гриф від 23.05.2017; програма розвитку, навчання і виховання дітей дошкільного віку «Соняшник»  (автор Л.Калуська) –  гриф від 14.07.2017; освітня програма для дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» – гриф від 01.08.2017.Цього навчального року у зв’язку із завершенням  у 2019 р. чинності грифів МОНУ востаннє діють у цій редакції  такі комплексні програми, як: програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» – гриф 24.06.2014; програма розвитку дітей від пренатального періоду до трьох років «Оберіг» – гриф від 24.06.2014; програма розвитку, навчання і виховання дітей раннього віку «Соняшник» – гриф від 03.10.2014.  Також  у разі відсутності подальшої інформації щодо перегрифуванняможе втратити чинністьцього навчального року парціальна програми«Про себе треба знати, про себе треба дбати» (термін дії грифу до 08.11.2018).

На основі освітньої програми заклад дошкільної освіти складає та затверджує план роботи, що конкретизує організацію освітнього процесу (ч. 7 ст. 23. Закону України «Про дошкільну освіту»). План  складається, як правило, на навчальний рік та оздоровчий період, затверджується керівником закладу (ст.24 Закону України «Про дошкільну освіту»). Жодної іншої вимоги щодододаткового погодження річного плану  з будь-якими  іншими органами, в тому числі і з органом управління освітою, немає. Відповідно план роботи на оздоровчий період додаткового погодження з   територіальною санітарно-епідеміологічною службою (теперішня Держпродспоживслужба), як вказано у Положенні про ДНЗ, не потребує.

Закладу дошкільної освіти надано більше свободи щодо укладання річного плану роботи, тому вагомих змін у  його загальній концепції та структурі  у нових інструктивно-методичних рекомендаціях МОНУ не передбачається.

Вважаємо доцільним, останню (зазвичай, четверту за рахунком) педагогічну раду планувати  підсумковою, а не тематичною. Це пов’язано з тим, що до повноважень педагогічної ради ЗДО включено не тільки  схвалення освітньої програми, а й  оцінка  результативності її виконання та виконання Базового компонента дошкільної освіти, хід якісного виконання програм розвитку, виховання і навчання дітей у кожній віковій групі (ч.2. ст. 20 Закону України «Про дошкільну освіту»).

Звертаємо увагу! До повноважень  керівника закладу освіти включено реалізацію функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти, організацію освітнього процесу та здійснення контролю за виконанням освітніх програм(ч. 3 ст. 26 Закону України «Про освіту»); до повноваженьпедагогічної ради ЗДО віднесено формування системи та затвердження процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, зокрема системи та механізмів забезпечення академічної доброчесності (ч. 2 ст. 20Закону України «Про дошкільну освіту»). Також відповідно до вимог ч. 2 ст. 23 цього Закону складовою освітньої програми є опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

 Виходячи з вищезазначеного, радимо до порядку денного  першої (настановної) педагогічної ради  внести питання щодо основних засад організації моніторингу якості освітнього процесуяк одного з найоптимальніших  шляхів забезпечення функціонування в закладі  внутрішньої системи якості освіти. Реалізація на практиці цієї системи має простежуватися у річному плані роботи закладу Ознайомитися з досвідом колег нашої області щодо добору критеріїв, інструментарію, фіксації, оцінювання та прогнозування рівня особистісного зростання дитини дошкільного віку, що був  обговорений та презентований  на обласному круглому столі «Моніторинг якості дошкільної освіти: моделі експертної оцінки» можна за посиланням https://drive.google.com/drive/u/1/folders/129j6hLdDP8hm1ZeRLTi2VLW2-gIgSGpt.

За педагогами закладів дошкільної освіти залишається право самостійного вибору  форми написання плану освітньої роботи з дітьми, що затверджується рішенням педагогічної ради на початку навчального року. Зауважте,  вимоги щодо обов’язковості написання детального календарного плану  молодими (із незначним стажем роботи)  педагогами є не завжди правомірними. Вирішальним у прийнятті рішення про види планування має бути не стаж, а реальна щоденна  праця педагога та її результати. Педагоги мають право для організації освітнього процесу упродовж дня користуватися готовими друкованими картками, у яких висвітлено алгоритм організації певної дитячої діяльності за певною темою (наприклад: алгоритм проведення спостереження за станом погоди із основними запитаннями до дітей; короткий зміст  проведення бесіди з дітьми про безпеку життєдіяльності влітку  або  дидактичної вправи «Кольори весни», тощо).  Використання у щоденному плануванні, хоча б частково,  принципу  «методичного конструктора» звільняє педагога від  простого переписування   друкованих джерел та дозволяє більше уваги приділити безпосередній змістовній роботі з дітьми.

Цього навчального року значна кількість закладів дошкільної освіти  вирішила  за сприяння батьків вихованців організовувати освітній процес з дітьми старшого дошкільного віку за програмно-методичним комплектом«Впевнений старт». До цього комплекту входить вже готовий друкований перспективно-календарний план роботи у вигляді Книги для вихователя у 3-х частинах, причому кожна  з них отримала відповідний гриф МОНУ. Тому вихователі мають повне право користуватися запропонованою друкованою основою: проставляти прямо у цій Книзі дати на перспективу(на місяць або квартал), вносити записи щодо корекції запропонованих форм роботи (закреслювати ті, які вважають недоцільними для конкретних умов своєї групи; дописувати нові форми роботи, фіксувати певні  результати та досягнення).

Поряд з цим, виходячи з аналізу запропонованих форм роботи упродовж дня, акцентуємо вашу увагу на тому, що  доцільно доповнити цей готовий план додатковим перспективним планом з метою уточнення змісту  фізкультурно-оздоровчої роботи та пізнавальної діяльності, зокрема – спостережень. Пропонуємо упорядкувати поквартально (пов’язано з порою року) комплекси загальнорозвивальних вправ (для проведення ранкової гімнастики та на заняттях з фізкультури), гімнастики після сну,  фізичних вправ на свіжому повітрі та різні види загартувальних процедур із проставленням порядкового номеру; передбачити перелік рухливих ігор (за основними рухами), інших форм оптимізації рухової активності у повсякденні (походи за межі ЗДО, Дні здоров’я, фізкультурні розваги та свята), спостережень. Потім залишається на початку кожної теми, розрахованої на 2 тижні вписати до Книги вихователя номери тих комплексів та загартувань, які плануєте використовувати упродовж цього часу. Інші форми доцільно вписувати щоденно; за бажанням  рухливі ігри та спостереження можна систематизувати у циклограмах, у яких проставляти щоденно певні позначки (тоді не потрібно буде вписувати їх до Книги). Також щоденно треба планувати індивідуальну роботу.

Звертаємо увагу на те, що пріоритетні напрями роботи для закладів дошкільної освіти не визначені інструктивно-методичними рекомендаціями МОНУ. Передбачено, що заклад  самостійно визначає завдання на новий навчальний рік, виходячи із аналізу роботи колективу за минулий рік з урахуванням виявлених проблем та потреб закладу.

Важливим на сьогоднішній день залишається питання забезпечення рівного доступу до якісної дошкільної освіти  дітей з особливими освітніми потребами. У сучасних умовах масового відкриття в ЗДО інклюзивних груп керівнику, окрім створення відповідної матеріально-технічної бази,  необхідно організувати ефективну взаємодію всіх педагогів-спеціалістів з метою реалізації компетентнісного підходу до освіти таких малюків. У закладі має бути сформована Команда психолого-педагогічного супроводу такої дитини, яка повинна діяти на підставі розробленого та затвердженого закладом відповідного положення. Така діяльність організовується згідно з вимогами нового Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП в закладі загальної середньої та дошкільної освіти, затвердженого наказом МОН України від 08.06.2018 № 609. У разі відсутності у закладі необхідних для дитини спеціалістів потрібно активно залучати для надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг фахівців територіального інклюзивно-ресурсного центру. Також радимо звертатися за професійною консультативною допомогою до педагогів функціонуючих у м. Чернівці спеціальних закладів дошкільної освіти та обласного навчально-реабілітаційного центру № 1, де напрацьовано значний позитивний досвід корекційно-розвиткової роботи з такими дітьми за різними нозологіями.

 Всеукраїнські  програми для роботиз дітьми з особливими освітніми погребами, на підставі яких укладається індивідуальна програма розвитку, представлені  в електронному варіанті на сайті МОН України. Складовою  індивідуальної програми розвитку дитини  з ООП є  індивідуальний освітній план, що визначає послідовність, форму і темп засвоєння дитиною компонентів освітньої програми. Зауважте, що індивідуальна програма розвитку дитини з ООП переглядається відповідною  командою супроводу тричі на рік (за потреби частіше).

В умовах реалізації Концепції «Нової української школи» питання наступності між дошкільною та початковою ланками освіти є надзвичайно актуальним. Адже майбутній учень НУШ − це теперішній вихованець  закладу дошкільної освіти.Організація освітнього процесу на принципах наступності та перспективності забезпечить всебічний гармонійний розвиток самодостатньої, ініціативної, компетентної особистості на перших суміжних ланках системи безперервної освіти впродовж життя. Реалізація зазначених принципів у закладах дошкільної освіти і початковій школі має полягати у забезпеченні єдності, взаємозв’язку та наскрізної узгодженості мети, змісту, методів, форм організації освітнього процесу з дітьми старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Тому вважаємо доцільним приділити посилену увагу організації різних форм спільної  методичної роботи педагогів ЗДО та початкової школи ЗЗСО, спрямованої на забезпечення реального ефективного використання на практиці дяльнісного підходу, педагогіки партнерства,  принципів інтеграції та радісного навчання. Адже у всіх нас, вихователів, вчителів та батьків, одне спільне завдання –  забезпечити успішний старт дитини у майбутнє життя.

З метою ефективної реалізації на практиці вимог ст. 7 Закону України «Про освіту»  щодо вивчення української мови у закладах нацменшин вважаємо необхідним запланувати на територіальному та локальному  рівнях навчально-методичну роботу, спрямовану на підвищення професійного рівня педагогів румуномовних закладів дошкільної освіти. Рекомендуємо для якісної організації  процесу вивчення української мови як державної  з румуномовними дітьми застосовувати всеукраїнську парціальну програму «Навчання дітей української мови в дошкільних навчальних закладах національних спільнот» (автор А.М. Богуш).

Доцільним є організація освітнього процесу  за принципом «одна особа – одна мова», якщо один із вихователів групи, крім румунської, добре володіє українською мовою. За таких умов один педагог  працює тільки рідною мовою, інший – тільки українською, перекладаючи за потреби на початку деякі слова і фрази та не вимагаючи від дітей відповідей українською. Цей процес має бути наскрізним від раннього до старшого віку. За таких умов діти без особливих педагогічних зусиль оволодівають обома мовами.  За інших умов, радимо до перспективних планів роботи включати україномовний компонент (словник, звуковимова, художня література тощо) та інтегрувати поставлені завдання у різних формах життєдіяльності дошкільників. За вище зазаначеною програмою рекомендовано організовувати окремі заняття з вивчення української мови з 3-х років. Поряд з цим вважаємо, що на місцях кожен педагогічний колектив має сам вирішувати яким чином краще організувати цей процес.  Доречним є  також залучення вчителів української мови, якщо вони обізнані з психофізіологічними особливостями розвитку  дітей дошкільного віку, до проведення спеціальних занять з вивчення української мови. Зауважимо, що  у Базовому компоненті дошкільної освіти, який затверджено ще у 2012 році, передбачено володіння дошкільником, поряд з рідною, українською мовою як державною (освітня лінія «Мовлення дитини»).

Вважаємо доцільним  акцентувати увагу педагогів на таких  всеукраїнських  парціальних програмах як «Безмежний світ гри LEGO» та «Вчимося жити разом», які майже не застосовуються вихователями нашої області в освітньому процесі. Практично  у кожному закладі  в ігровій та конструкторсько-будівельній діяльності дошкільників використовуються різні  набори  конструкторів  LEGO або їх аналоги. Поряд з цим, найчастіше,  цей процес зводиться до простої дитячої забави без системної взаємодії педагога з дітьми. З метою покращення цієї роботи Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області планує організувати в області навчальні тренінги за допомоги  всеукраїнського проекту «Сприяння освіті», the  LEGO Foundation.

   Виходячи з концептуальних засад «Нової української школи» на сучасному етапі реформування освіти є значно актуальним питання формування соціальної компетентності дітей дошкільного віку. Всеукраїнська парціальна програма для дітей від 4 до 6-7 років «Вчимося жити разом» саме спрямована на розвиток соціальних навичок взаємодії дошкільників.

Радимо детально ознайомитися з програмою «Безмежний світ гри LEGO», методичними рекомендаціями до неї та методичним посібником «Шість цеглинок» за посиланням https://drive.google.com/open?id=1fNRpMVjQb_6OI5m_nX4K2eWtCAN4kCAO та програмою і методичним посібником  «Вчимося жити разом»  за посиланням https://drive.google.com/open?id=15e-XBGMDJ9oL4s19FiAgN5BVDG3uznpS    з метою їх подальшого впровадження в освітньому процесі закладів дошкільної освіти.

Висока якість дошкільної освіти може бути забезпечена спільними зусиллями управлінських і методичних служб, наукових установ, практиків та батьків, діяльність яких націлена на досягнення оптимальних результатів освітньої роботи з дітьми раннього і дошкільного віку, наступності у реалізації як навчальних, так і основних виховних завдань.

                                     Cавчук О.С., методист НМЦ  безперервної педагогічної освіти ІППОЧО

Актуально
Гордість району

 

 

Анонс подій
Публічна інформація

Знаменні дати

Статистика
  • 0
  • 217
  • 2 376
  • 31 841
  • 165 108
  • 705 372
  • 781 085
  • 29